Призначення інвалідності по слуху. Забезпечення безкоштовними слуховими апаратами та кохлеарними імплантатами.

Саме ці питання, були детально розглянуті на загально українській науково – практичній конференції: “Основи слухопротезування. Частина 3: Захворювання внутрішнього вуха”, яка відбулася 28 -29 лютого 2020г. у м. Київ. Вона була організована, спеціалізованою медичною установою вищої категорії акредитації “Центр слухової реабілітації “АВРОРА”.

У цій статті, я намагатимусь відповісти на ці питання, ґрунтуючись на матеріали конференції та законодавство України.

Призначення інвалідності по слуху – це основне питання, яким задаються пацієнти, у яких діагностика слуху виявляє різні ступені його зниження. Давайте детально розберемося, в яких випадках призначається інвалідність по слуху у дорослих та дітей.

Призначення інвалідності по слуху дорослим – регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 10 від 21 січня 2015р. «Про затвердження переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду».

У його переліку, чітко вказано:

Група інвалідності III:

-Двобічна глибока туговухість з підвищенням порогів повітряної провідності 86 Дб та більше на частотах 500-4000 Гц у разі неможливості хірургічної корекції (хірургічно неможливо відновити слух до меж фізіологічної норми).

Тобто, при зниженні слуху в обох вухах, яке перевищує 86 дБ, людина має право на призначення III групи інвалідності та отримання відповідних соціальних пільг і виплат.

Призначення інвалідності по слуху дітям – спільний наказ Мінфін, Мінпраці, Міністерства охорони здоров’я України № 454/471/516 від 08.11.2001г. «Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років»

Згідно з його переліком, а саме:

Розділ IX. Хвороби вуха та соскоподібного відростка

п. 3. Захворювання  та  патологічні  стани,  що  дають  право на одержання державної соціальної допомоги строком до 16 років.

Примітка. При двобічному асиметричному зниженню слуху в межах 50 – 70 дБ рішення приймається за гіршими показниками.

З Наказу випливає, що дитина гарантовано має право на отримання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років, за умови:

 – наявності одностороннього зниження слуху у дитини і перевищенні порогів слуху в вусі, яке не чує, більше 90 дБ;

 – перевищенні порогів слуху більше 70 дБ при двосторонньому зниженні слуху.

 – при двосторонньому асиметричному зниженні слуху (одне вухо чує краще, а інше гірше), коли пороги слуху, на вусі, чо чує краще в межах 50-70дБ, рішення приймається по вуху, чо чує гірше.  Наприклад, при двосторонній нейросенсорній втраті слуху: праве вухо 52дБ, а ліве 75дБ, застосовується код H 90.3, і дитина отримує соціальну допомогу.

Тепер давайте розглянемо питання забезпечення безкоштовними засобами слухової реабілітації (кохлеарними імплантатами та слуховими апаратами).

Рішення про проведення операції з імплантації слухопротезування, а саме встановлення кохлеарного імплантату приймається на підставі Наказу Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України № 728/71 від 16.08.2013р. «Про удосконалення організації відбору інвалідів та дітей-інвалідів для проведення операції з імплантаційного слухопротезування»

п. 1.2 Перелік показань та протипоказань для проведення операції з імплантаційного слухопротезування.

Згідно вище згаданого Переліку:

1. Показаннями для проведення операції з імплантаційного слухопротезування є:

двобічна сенсоневральна приглухуватість та глухота (пороги звукосприйняття у мовленнєвому діапазоні 500-4000 Гц перевищують 90 дБ), у тому числі зі значним вушним шумом, що спричиняє порушення розбірливості мови;

пороги звукосприйняття у вільному звуковому просторі за умов користування оптимально підібраними слуховими апаратами не менше ніж 6 місяців перевищують 55 дБ на частотах 500-4000 Гц та надають розбірливість мови менше 50%;

наявність у дитини зі сформованим мовленням раптової втрати слуху внаслідок перенесеної менінгіальної інфекції та з інших причин.

2. Протипоказаннями для проведення операції з імплантаційного слухопротезування є:

центральні ураження слухової системи;

супутні соматичні або психічні захворювання, які є протипоказанням за висновком фахівців відповідної спеціальності;

відсутність сформованого мовлення у дітей віком після 5 років.

З Наказу випливає, що претендентом на встановлення кохлеарного імплантату в Україні може бути будь-який громадянин незалежно від віку та має показання до імплантації і не має протипоказань.  Крім цього, в наказі не вказано кількість встановлюваних систем бінаурально (імплантат на кожне вухо) або моноурально (на одне).  Наприклад: молодий хлопець 26років, з придбаною двосторонньою хронічною глухотою і сформованою промовою, має законне право, на операцію по імплантаційного слухопротезування бінаурально (установка двох кохлеарних імплантатів).

Відносно слухових апаратів все трохи складніше, у вільному доступі в мережі Інтернет законодавчих актів, що визначають показання до призначення слухових апаратів в Україні, я не знайшов, тому використовую інформацію, отриману на науково – практичній конференції в доповіді Олександра Мінаєва.

Показання до призначення слухових апаратів регулюються Інструкцією Міністерства охорони здоров’я України від 27.07.1992г., Яка на даний момент є дійсною, так як наказу про її скасування не було.

Відповідно до вищезгаданої інструкції, право на безкоштовне слухопротезування мають такі категорії населення:

• Діти до 15 років з приглухуватістю та глухотою (середнє перевищення порогів слуху більше 30 дБ, на вусі, що краще чує в мовному діапазоні 500-4000 Гц) – 1 раз в 3 роки.
• Підлітки віком 15 – 18 років, які потребують слухопротезування (при середньому перевищенні порогів слуху більше 45 дБ, на вусі, що краще чує в мовному діапазоні 500-4000 Гц) – 1 раз в 5 років.
• Дорослі (інваліди всіх груп, пенсіонери і члени їх сімей, які перебувають на їх утриманні), які потребують слухопротезування (при середньому перевищенні порогів слуху більше 45 дБ, на вусі, що краще чує в мовному діапазоні 500-4000 Гц) – 1 раз в 5 років.

Крім цього, згідно з доповіді, немає законних обмежень в кількості слухових апаратів, що застосовуються в протезуванні слуху пацієнта.  Іншими словами, саме лікар – сурдолог, в консультативному висновку зобов’язаний вказати модель протезування (один апарат, при односторонньому зниженні слуху або два при двосторонньому).  Його висновок, є законним і обов’язковим до виконання.

Тому мене щиро дивує повальне моноуральное слухопротезування в нашому регіоні.  Особливо обурює його застосування до слухопротезуванню дітей.

Тепер давайте спробуємо розібратися: Хто повинен забезпечувати безкоштовними слуховими апаратами?

На підставі все тієї ж Інструкції «Про порядок забезпечення громадян України слуховими апаратами» від 27 липня 1992р.

п. 2 Оплата вартості слухових апаратів проводиться за рахунок відповідних місцевих бюджетів за видатками на охорону здоров’я.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України N 1301 від 3 грудня 2009 р. «Про затвердження Порядку забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю технічними та іншими засобами».п.2. До   технічних   засобів,   які   отримують  безпосередньо особи   з   інвалідністю,  діти  з  інвалідністю  або  їх  законні представники  в  закладах  охорони  здоров’я  для використання  в амбулаторних   та  побутових  умовах,  належать  слухові  апарати, …

п. 3.  Забезпечення  осіб  з інвалідністю і дітей з інвалідністю технічними засобами здійснюється на підставі медичного висновку за рахунок  та  в  межах  коштів  державного  та  місцевих  бюджетів, передбачених на зазначену мету.

З вище наведеного випливає, що згідно вищезазначених Інструкції та Постанови, забезпеченням безкоштовними засобами слухової реабілітації (кохлеарними імплантатами і слуховими апаратами) повинні проводиться за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

З додатковою інформацією допоможе Ваш сімейний лікар, лікар -сурдолог або Ви можете ознайомитись самостійно, на сайті Безкоштовної правової допомоги: (натиснувши на логотип)

Таким чином, що робити особам з інвалідністю та батькам приглухуватих та глухих дітей, в принципі зрозуміло, до державного та місцевих бюджетів, в міру можливості закладають кошти на закупівлю для них технічних засобів для реабілітації (слухових апаратів і кохлеарних імплантатів).

Набагато складніше справа з пенсіонерами, які потребують слухопротезування.  На жаль, за відсутності страхової медицини, відповідальність за придбання засобів реабілітації для них в тому числі і слухових апаратів, лягає на їхні плечі або плечі їхніх рідних і близьких.

Щиро сподіваюся, що ця стаття виявилася Вам корисною і допомогла зменшити інформаційний вакуум в даних питаннях.

Будьте здорові, з повагою Михлик Ігор Михайлович, завідувач Криворізьким міським центром реабілітації слуху для дорослих і дітей.

Про автора

Мыхлык Игорь Михайлович

Аудиолог - слухопротезист, стаж работы 5 лет.